Головна » Статті » Мої статті

Проповідь на свято Трьох Святителів.

     Свято трьох Святителів належить до найновіших празників Грецької Церкви. Поштовхом до встановлення цього празника була велика суперечка у другій половині XI ст. про те, хто з них трьох є більш цінний для Церкви. Одні вище ставили святого Василія Великого, інші — святого Григорія Богослова, а ще інші — святого Йоана Золотоустого. Прихильники святого Василія звались василіяни, святого Григорія — григоріяни, а святого Йоана — йоаніти.

Цю суперечку розв'язали самі Святителі. Вони спочатку кожен зокрема, а потім усі троє з'явилися Йоанові — єпископові міста Евхаїти, який відзначався мудрістю, знанням, чеснотами, і сказали: «Ми, як бачиш, одне в Бога й нічого нема в нас спірного, а кожний з нас у своєму часі, окремо натхнений Божим Духом навчав, що було потрібно для спасіння людей. То ж нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті, нашим намаганням є всі сторони світу зводити до миру і єдності. Установи, отже, святкування нашої пам'яти в одному дні так, як ми одне в Бога, а ми будемо помагати для спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам'ять».

Єпископ Йоан зробив, як йому доручили Святителі. А через те, що Церква вже святкувала в січні пам'ять кожного з них зокрема, то він 1076 року призначив їх спільний празник 30 січня (за юліянським стилем — 12 лютого).

Сьогоднішнє свято навчає нас ,щоб ми християни вчилися вибирати собі друзів та старалися жити в мирі один з одним. Вибір товариша є велика справа. Святий Григорій Богослов вибрав собі святого Василія Великого як доброго товариша в ділі спасіння. «Обидва ми, - каже Григорій, - єдиним своїм обов'язком любили доброчесність і жили в сподіванні майбутнього, і жили на землі, відрікшись від усього земного. І життя одного служило зразком для життя іншого».

«Не май сто рублів, а май сто друзів», - говорить прислів'я. З нього видно, що друзів добре мати, та навіть і необхідно. В народі говорять: «Розум добре, а два краще» і «Один в полі не воїн». Хороший друг є незамінимий скарб, а поганий друг є найбільше зло. З першим, звичайно, швидше, ніж один, спасешся, а з другим швидше в десять разів, ніж один, пропадеш. Тому і шукати друзів потрібно хороших, а для цього, без сумніву, у виборі їх потрібно бути вкрай обережним. Коли комусь сподобався чоловік – не треба відразу відкривати йому свою душу, але вникнути, придивися до нього і по мірі можливостей випробути його. І якщо вже, по випробуванні, побачимо, що людина справді варта нашої дружби, то тоді можна йди з ним нога в ногу  по житті; а якщо дізнаємося, що чоловік поганий, то краще залишити його, або попробувати довести його до повного виправлення, і тоді тільки в дружбу вступати з ним. А як випробувати? Ось один із прикладів випробовування. Якось один молодий чоловік вирішив одружитися. Весь тиждень він бігав в турботах, щоб підготуватися до весілля. Одного разу він звернувся до свого батька:

– Тату, у мене до вас прохання. Я не встигаю все зробити один. Ось вам список моїх друзів, зателефонуйте їм і запросіть на моє весілля.

– Добре сину, - відповів батько.

В день весілля син підбіг до батька і почав обурюватися:

– Тату я ж просив вас обзвонити всіх моїх друзів!

– Я так і зробив.

– Але в моєму списку було 50 чоловік, а я бачу тільки 5 з них.

– Синку, я обзвонив всіх… всіх 50 осіб. Кожному з них я сказав, що дзвоню на твоє прохання і що в тебе зараз проблеми, і тобі потрібна допомога друзів. Я попросив усіх прийти в цей час і в це саме місце. Тому не переживай, сину, всі твої друзі зараз тут. Христос так і навчає: «По плодах їхніх пізнаєте їх.» (Мф.7.16)

Якщо люди заводять дружбу для зла, то така дружба закінчується бідою. В Біблії описується про сина Давида Авесалома. Він захотів відняти у свого батька престіл Ізраїля. Для цього він вибрав для себе у друзі і порадника Ахитофела. Історія Ахитофела описана в трьох розділах Другої книги Царств, присвячених повстанню Авесалома.

Відрізняючись гострим розумом і талантом політика, Ахитофел займав при дворі ізраїльського царя Давида пост радника, в цій якості він встиг увійти в довіру царя. Коли Авесалом повстав проти батька, то Ахитофел подружився з Авесалоном і давав поради як скоріше перемогти Давида. Але Бог зруйнував їхні плани.

Вони обидва загинули. Авессалом, тікаючи від переслідування військ батька свого, повис волоссям на дереві і був добитий стрілами, а Ахитофел в розпачі сам на себе наклав руки. Тому не зближуймося і не дружім з усяким стрічним, а випробуваймо, придивімся до людини, і тоді тільки вже можемо дружити з ним. Але якщо людина зробила неправильний вибір щодо свого товариша, то можуть бути дужі гіркі наслідки.

 «Тих, хто живе з тобою в світі, - говорить Сирах, - нехай буде багато, а радником твоїм - один з тисячі. Якщо хочеш набути одного, здобувай його по випробуванні та не скоро довіряйся йому»(Сир.6.6-7).

Гарний приклад про друзів подає нам святе Євангеліє. Святий апостол Мафей у своїй Євангелії розповідає про уздоровлення Ісусом розслабленого. Це все сталось за сприянням близьких друзів цього немічного чоловіка. Почувши про перебування в Капернаумі Спасителя, вони вирішили з останньою надією звернутись до Нього. Євангелія розповідає, що сила народу зібралась біля будинку в якому перебував Спаситель, всі ці люди прийшли щоб вирішити якісь свої проблеми. Кожен з них очікував на власну зустріч з Ісусом. На таку зустріч розраховували і четверо друзів, які на ношах принесли під дім свого розслабленого товариша.

Побачивши під будинком таку велику кількість людей вони не розгубились і вдались на перший погляд на таку собі авантюру, піднялись на дах цього будинку. Там вони розібрали стелю і на шнурах спустили майже до ніг Спасителя розслабленого. Можливо ці четверо людей мали свої якісь проблеми, але вони все відкинули, бо вони були вірними друзями. Один із вчених в своєму щоденнику написав такі слова: «На своєму життєвому шляху я зустрів тих, кого можу назвати своїми друзями. Знайомих було багато, але друзів у мене всього двоє. Ми намагаємося проводити разом якомога більше часу. "Друг пізнається в біді" - Говорить народна мудрість. Я ж вважаю, що дружба пізнається і в радості. За роки нашої дружби разом ми зустрічали чимало радості і горя. І за цей час звикли у важкі моменти ділити біль і горе на трьох, а в хвилини радості - множити її натроє. Я б хотів, щоб і мої знайомі, як і я, дізналися, що таке справжня дружба.» В сьогоднішній день я бажаю вам, щоб на вашому життю, якомога більше зустрічалося хороших людей, та, щоб ви мали вірних друзів.

Категорія: Мої статті | Додав: muxasjyk (10/02/2019)
Переглядів: 570 | Теги: Проповідь на свято Трьох Святителів | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0

Категорії розділу

Мої статті [269]

Пошук

Годиник

Рекомендуємо



Богословське віділення ЧНУ

Тернопільсько-Бучацька Єпархі

Недвірнянський Деканат

Наш Банер

Офіційний банер Рожнятівського деканату