Головна » Статті » Мої статті

Проповідь в свято Преображення Господнього.
В і'мя Отця, і Сина, і Святого Духа!
Люди завжди хотіли побачити Бога. І в наш час ба-
гато хто запитує, чи можна побачити Бога. Прагнення до єднання з Богом закладене у нашій людській природі. Перші люди перебували у постійному спілкуванні з Богом, як про це ми читаємо у Біблії.
Але після гріхопадіння люди перестали бачити Бога, тому що наша природа затьмарилася гріхом. Між Богом і людьми постала стіна, яка не давала можливості спілкуватися з Богом, як це було раніше в раю. Якась невидима пелена нависла над людьми і закрила Бога від людей. Про це у Біблії сказано так: "І зробив Господь Бог Адамові та дружині його одяг шкіряний і зодягнув їх” (Бут. 3, 21).
Шкіряний одяг означає нашу тлінну плоть, яка не дає можливості бачити Бога. Тлінна людина не може безпосередньо бачити Бога, а нетлінна, тобто та, яка буде звільнена від гріха, від того шкіряного одягу, в якому вона сьогодні перебуває, побачить Господа Бога. Про це говорить ап. Павло. Він каже: "Тепер ми бачимо, ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний” (1 Кор. 13, 12).
У земному житті тільки окремі святі люди бачили, і то лише частково, Бога. До них належать пророк Мойсей і пророк Ілля. Пророк Мойсей дуже хотів побачити Бога, і тому в молитві, звертаючись до Нього, благав: "Покажи мені славу Твою” (Вих. 33, 18). На це Господь відповів Мойсею: "Ти не можеш побачити лиця Мого – бо людина не може побачити Мене – і жити” (Вих. 33, 20). Але все ж Господь дав можливість Мойсею частково побачити славу Божу. Господь сказав: "Ось місце при Мені, – і ти станеш на скелі. І станеться, коли буде переходити слава Моя, то я вміщу тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду. А здійму руку Свою, – і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме” (Вих. 33, 21-23). І коли Господь пройшов перед лицем Мойсея, він вигукнув: "Господи, Господи – Бог милосердний і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий та правдивий” (Вих. 34, 6).
Так само і пророк Ілля бажав побачити Бога. В той час він перебував у тяжкому душевному стані, бо боровся з ізраїльтянами – своїми співвітчизниками, які стали поклонятися неправдивим богам замість істинного Бога. Пророк страждав настільки, що просив Бога, щоб Він забрав його із цього життя. Ось тоді Господь показав пророку Іллі Свою велич і повелів йому стати на горі перед лицем Господнім. Пронісся сильний вітер і була буря, яка розривала гори і крушила скелі, але не у вітрі Господь. Після вітру почався землетрус, але не в землетрусі Господь. Після землетрусу – вогонь, і не у вогні Господь. Після вогню – віяння тихого вітру, і там був Господь. (3 Цар. 19, 11-12). Таким чином, Господь показав Себе пророку Іллі у диханні тихої прохолоди.
Сьогодні ми святкуємо Преображення Господнє. Ця подія відбулася незадовго перед голгоф­ськими стражданнями Господа нашого Ісуса Христа. Цього разу Господь показав Своє Божество апостолам Петру, Якову та Іоану. Сучасники Христа бачили чудеса, які творив Господь, але перед собою вони бачили хоч і святу, але все-таки людину. Божество Ісуса Христа залишалося невидимим навіть для апостолів. Наближалися страждання Господні. Ісус Христос передбачав, що ученики можуть втратити віру в Нього, як у Сина Божого – Спасителя світу. Про це скажуть Лука і Клеопа, йдучи до Еммауса: "А ми ж сподівалися, що це Той, Хто має визволити Ізраїль”. Для того, щоб апостоли не втратили віру в Нього, Господь показав на горі Фавор славу Свого Божества. Відбулося це так. Ісус Христос взяв з Собою трьох учеників: Петра, Якова та Іоана й піднявся на гору помолитися. Поки Спаситель молився, ученики від утоми заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим як сніг і блискучим як світло. В цей час до Нього явились у славі небесній Мойсей та Ілля і розмовляли з Ним про страждання і смерть, які Йому належить зазнати в Єрусалимі. Зверніть увагу на те, що явилися саме ті пророки, яким свого часу Бог частково показав славу Свого Божества. Незвичайна радість наповнила тоді серця учеників. Коли ж вони побачили, що Мойсей і Ілля відходять від Ісуса Христа, Петро вигукнув: "Господи! Добре нам тут і, якщо хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві і один Іллі”, – не знаючи, що сказати. Раптом світла хмара осяяла їх, і вони почули з-за хмари голос Бога Отця: "Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте”. Ученики в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: "Встаньте і не бійтеся!” Ученики встали і побачили Ісуса Христа у звичайному вигляді. Коли ж вони спускались з гори, Христос звелів нікому не розповідати про те, що вони бачили, поки Він не воскресне з мертвих. (Див.: Мф. 17, 1-11; Мк. 9, 2 -13; Лк. 9, 28-36).
Пізніше ап. Петро буде про це згадувати у своєму благовістуванні. Він скаже: "Ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі”. (2 Пет. 1, 16-17).
Таким чином, Бог, будучи невидимим, показав Себе на Фаворі, показав апостолам Своє Божество, показав їм Свою славу. Історія християнської Церкви знає випадки, коли Господь показував Свою славу, щоправда частково, святим подвижникам, і серед них – св. Симеону, Новому Богослову.
Нам же, дорогі браття і сестри, залишається бачити лише ту Божественну славу, яка виявляється у красі Його творіння, особливо у премудро створеній людині, що називається вінцем Його творіння. Сліди Його Божества ми спостерігаємо у діях благодаті Божої, яку ми відчуваємо у своєму житті, особливо під час богослужіння, молитов, читання Святого Письма і спостереження за дивними ділами Божими, спрямованими на спасіння людини. Скільки Господь виявляє до нас любові і довготерпіння!
Будемо ж, браття і сестри, жити вірою і надією, що настане час коли після смерті, звільнившись від тлінної плоті, ми побачимо Бога лицем до Лиця.
                                                                                                             Амінь!
Категорія: Мої статті | Додав: muxasjyk (17/08/2013)
Переглядів: 164 | Теги: Проповідь в свято Преображення Госп | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0

Категорії розділу

Мої статті [248]

Пошук

Годиник

Рекомендуємо



Богословське віділення ЧНУ

Тернопільсько-Бучацька Єпархі

Недвірнянський Деканат

Наш Банер

Офіційний банер Рожнятівського деканату