Головна » Статті » Мої статті

Проповідь на неділю Хрестопоклінну.

Основною умовою Бога,після гріхопадіння перших людей,було  працювати і обробляти землю: «У поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий»(Бут.3.19).І ми нічого в своєму житті змінити не можемо. Бо, як каже Біблія: «Ось ще, що я знайшов доброго і приємного: їсти і пити і насолоджуватися добром у всіх трудах своїх, якими хто трудиться під сонцем у всі дні життя свого, які дав йому Бог; тому що це його доля.»(Екл.5.17). Для цього, Господь кожну людину наділив різними здібностями і талантами. Про це читаємо в Біблії: «Я призначаю саме Веселеїла, сина Урієвого, сина Орового, з коліна Іудиного;  і Я сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, знанням і всіляким мистецтвом виробляти з золота, срібла і міді, [з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону], різати камені для вставлення і різати дерево для всякої справи»(Чис.31.4-5). Господь називає землю виноградником,а людей-робітниками в цьому винограднику. Праця у винограднику - це всяка робота, чи то домашня, чи то суспільна і за всяку працю людина отримує плату. Так є по закону суспільства, але не так по закону Божому.

Згадаймо Євангельську притчу,
 про «господаря дому, який вийшов рано вранці наймати робітників для свого виноградника(Мф.20.1). За їхню працю він зобов’язався платити по динарію в день. Господар декілька разів вдень виходив:в третій,шостій,дев’ятій та одинадцятій годинах, та наймив їх на працю в свій виноградник. Коли прийшов час розрахунку, господар розраховуючись, дав кожному по динарію: і першим і останнім, які пропрацювали тільки годину.

Звичайно такий розрахунок обурив перших, які пропрацювали цілий день.
«Ті ж, які прийшли першими, гадали, що вони одержать більше, але й вони одержали по динарію. І, одержавши, стали дорікати господареві і говорили: ці останні попрацювали одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку»(Мф.20.10-11). Але відповідно господар відповів: «Друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною?  Візьми своє та йди. Я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі. Хіба я не вільний по-своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне через те, що я добрий? Так будуть останні першими, і перші – останніми; бо багато покликаних, та мало обраних» (Мф.20.13-16). Зависливі бунтарі думали лиш про себе, про свої інтереси, і не бажали зрозуміти, стан других, які були покликані пізніше. Ці останні, цілий день стояли на пекучому сонці, і їх гнітило те, що їх сім’ї будуть без заробітків, тобто без їжі. Звичайно вони думали, що отримають по закону за годину, яку вони працювали. Але у Господаря-Бога є другий закон, друга справедливість. Він платить не тільки за працю, але і за ті страждання, які вони перетерпіли у очікуванні. Хто більше перестраждав за день: чи ті що цілий день тяжко працювали, чи ті, що цілий день під пекучим сонцем чекали отримати роботу і не втрачали надію, що їх сім’ї щось отримають. На терезах Божої Правди зважується вся людина, весь її внутрішній стан і зовнішнє відношення. Там де стан мученицький, скорботний і покаяльний, там діє милуюча любов Божа. І ця милуюча Любов Божа добре розкрита у притчі про блудного сина.

Скільки мук пережив блудний син
,будучи в «чужому краю». Та коли повернувся до батька, він готовий був бути одним із найманців. Але милуюча любов батька не дозволила цьому статись. Навіть відношення старшого брата не співпала з батьківським. Старший брат виливає батькові свої обіди, зовсім не думаючи про брата, про його страждання і розкаяння.

     Цією притчею, Ісус Христос, наголошує на тому, що Господь любить і нагороджує всіх людей одинаково Своєю Любов’ю, якщо людина чесно працювала в Божому винограднику. Як говорить блаженний Феофілакт Болгарський: «Він наймає одного вранці, тобто в дитячому віці, другого – близько третьої години, тобто в юнацькому  віці, іншого близько шостої та дев'ятої години, на двадцять п'ятому або тридцятому році, взагалі, в чоловічому віці, і близько одинадцятої години – старців, бо багато хто увірував, будучи вже старцями». До такої любові один до одного Господь закликає всіх нас з вами. Ми повинні бути свідомі того, що живемо у цьому винограднику Божому, тобто у Його Царстві, де у всіх один Господар-Отець Небесний, а ми всі брати і сестри у Христі і нормою оплати у наших відношеннях повинна бути любов.

Сьогодні хрестопоклонна неділя. Ось ми пройшли тиждень, другий, третій, і Великий Піст підійшов до половини, коли ми можемо дещо зрозуміти. Взагалі-то всякий день церковний, а особливо недільний, для того і влаштований, щоб людина приходила до Церкви вчитись. І та наука, якої навчає Церква Христова повинна увійти наше у серце. Сьогодні, ця наука про любов Божу до нас, і що така любов повинна бути один до одного. Церква виносить хрест на середину Храму, щоб поклонитися йому і пригадати ті страждання, які Христос перетерпів на ньому за рід людський. Пригадати про свій хрест, який поклав на нас Господь, покликавши в Свій виноградник. І ми повинні його нести в терпеливості і смиренні, Господь дає кожному хрест по його силам. Цей хрест є спасенним, він наближає нас до Бога, за його несіння ми отримаємо свій динарій. Ми співаємо за кожним богослужінням «і через хрест прийде радість усьому світу», то ж нехай ця радість буде між нами до кінця віку.



Джерело: http://Проповідь на неділю Хрестопоклінну.
Категорія: Мої статті | Додав: muxasjyk (30/03/2019)
Переглядів: 396 | Теги: Неділя Хрестопоклінна. | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

Категорії розділу

Мої статті [269]

Пошук

Годиник

Рекомендуємо



Богословське віділення ЧНУ

Тернопільсько-Бучацька Єпархі

Недвірнянський Деканат

Наш Банер

Офіційний банер Рожнятівського деканату