У понеділок, вівторок, середу та четвер першого тижня Великого посту на Великому повечер'ї  частинами, а на утрені в четвер п'ятого тижня уже цілком співається й читається Великий покаянний, або як його ще називають, розчулений канон. Він читається за великопісним богослужінням у храмах ось уже майже 1200 років і сприймається віруючими так само як і тоді, коли був написаний преподобним піснетворцем.

Великий канон складається з 250 тропарів і великим іменується не тільки через незвичайно велику кількість віршів, але й через внутрішнє достоїнство, через висоту думок і силу їхнього вираження. У ньому ми споглядаємо події, описані Священним Писанням Старого й Нового Завіту, у духовному світлі. У тропарях канону, персонажі священної історії то представляють нам високі зразки святого життя, то, навпаки, виявляються прикладами свого глибокого падіння, спонукають нас до суворої тверезості. Розум людини, що слухає цей канон, бачить у ньому високі духовні істини, здійснені в житті старозавітних патріархів, суддів, царів і пророків, повчається у євангельських притчах, а серце, що жадає спасіння, то дивується глибокою скорботою про гріхи, то захоплюється стійким сподіванням на Бога, завжди готового прийняти грішника.

Не можна навчити тому, чого сам не вмієш. Покаяння святого Андрія глибоке й щире.

Через весь канон проходить одна думка, що повторюється у всіх його піснях: "Згрішив більше всіх людей, єдиний згрішив перед Тобою (Господи), але змилуйся й будь милостивий до мене, тому що Ти Благоутробний". "Благоутробний" - значить милостивий і милосердний так, як мати, що немов би усією утробою, всією істотою своєю, жалує своє дитя, любить його всім своїм серцем. Чим ближче людина до Бога, тим більш чітко вона бачить свої гріхи. Цьому вчить нас у своєму каноні святий Андрій Критський.

Весь Старий Завіт з'являється перед нами в тропарях канону, як школа покаяння. Показуючи чесноти й подвиги святих, преподобний не забуває і про злі й жорстокі справи, спонукаючи нас наслідувати добрі і відвертатися від злих.

Але у Великому каноні є не тільки приклади зі Священного Писання. Є тут і вмовляння душі, міркування, молитви. Начебто старець, сповнений жалю й любові, бере нас за руку й уводить у свою келію, щоб поговорити з нами, розповісти, поділитися своїм досвідом і разом з нами смиренно й гаряче помолитися.

Чому Свята Церква в перші дні Великого посту пропонує нам саме ці пісні? Тому що піст - це час покаяння й очищення, а канон преподобного Андрія весь спрямований до того, щоб розбудити людську душу від гріховного спання, розкрити перед нею згубність гріховного стану, сподвигнути до суворого самовипробування, самоосуду й каяття, до відрази від гріхів і до виправлення грішного життя.

Джерело: hram.lviv.ua