На восьмий день після Різдва Православна Церква святкує обрізання нашого Господа Ісуса Христа, яке Господь прийняв, виконуючи старозавітню настанову, встановлену ще за часів праотця Авраама, згідно з якою, кожен хлопчик на восьмий день мав бути обрізаним на знак вступу в Заповіт з Богом Авраама. При здійсненні цього обряду Богонемовляті було дане і`я Іісус, згідно з волею Божою, яку возвістив Архангел Гавриїл у день Благовіщення. Цією подією Господь Ісус Христос являє нам, як сумлінно треба виконувати Закон Божий. Крім цього Своїм обрізанням Спаситель доводить всім нам, що він є справжньою Людиною. а не привидом, не ангелом, який сприйняв тимчасово людський вигляд. Треба також нагадати, що в Новому Заповіті обрізання було замінено хрещенням, яке за звичаєм церковним має відбуватися в перші сорок днів після народження дитини.
Сьогодні також ми, православні християни, святкуємо пам`ять Свт. Василія Великого. Він народився у 330р. на території сучасної Туреччини, в місті Каппадокія, від шляхетних та заможних батьків християн. В родині були мученики за віру Христову. В сім`ї було десятеро дітей, п`ятеро з них канонізовано Церквою, як святих. Василій отримав чудову освіту, навчаючись у найкращих учбових закладах Константинополю та Афін. Там він познайомився і подружився з Григорієм Богословом – великим святим Давньої Церкви. Повернувшись додому Св. Василій деякий час викладав риторику, але бажання духовної досконалості змушує його піти до Єгипту, Сирії і Палестини, де він хотів залишитися на все життя під керівництвом богомудрих подвижників. Але через слабке здоров`я святий повернувся додому, де засновує чоловічі і жіночі монастирі, для яких пише спеціальні правила.
У 362р. Василія висвячують у диякона, згодом в пресвітера – тобто священика, і покладають на нього обов`язок тлумачити народу Св. Письмо. Це був час поширення аріанської єресі, котра вчила,що Ісус Христос – не Бог, а творіння, зараз цій єресі, доречі , вчать Свідки Єгови. І св. Василій Великий разом зі своїм другом Григорієм Богословом підіймаються на боротьбу з цією єрессю, доводячи що Ісус Христос – Син Божий, істинний Бог, який одвічно народжується від Бога Отця, і тому має однакову з Ним природу, тобто теж є Богом, оскільки Його Отець – Бог. В 370р. Св. Василія обирають Архиєпископом Кесарійським, за його непохитну віру, за відстоювання Православ`я, за милосердя і любов до бідних, за велику освіту та здібності. І незважаючи на тиск імператора, який був прибічником єресі, Св. Василію вдалося переконати єпископів і віруючих триматися правильної віри в Пресвяту Трійцю. Бог Єдиний, але Він одвічно існує і являє нам Себе як Отець, Син і Святий Дух, і це не три маски, які Він по черзі одягає на Себе, Трійця – це Три особистості, які відрізняються між Собою, але мають Єдину Божественну Природу. Хоча Кожна з Цих Іпостасей володіє у всій можливій повноті Божественною Природою, це не три Боги, А Єдиний Бог, що має Три Особи. Отець одвічно народжує Сина і ізводить Духа, Які мають однакову природу з Отцем і перебувають у вічній взаємній любові між Собою, – вчив великий світильник Церкви.
Крім боротьби з єрессю і ствердженням Православного віровчення, Св. Василій Великий постійно здійснював богослужіння, склав чин Літургії – служби, під час якої хліб і вино стають Тілом і Кров`ю Христовими, написав багато молитов, тлумачень на Св. Письмо, піклувався про добрий устрій Церкви, багато допомагав бідним.
Хай по молитвам Великого вчителя Церкви Василія Господь зміцнить нас у Православній вірі, захистить від зла і спокус, дасть нам любов до Церкви, богослужіння і молитви, до читання Слова Божого – Біблії, відкриє наші серця для допомоги нужденним. Хай кожен з нас намагається служити Богу, Церкві Православній і людям як служив Св. Василій Великий.
