«Всьому свій час,і час всякій речі під небом «(Еккл3,1).
Ці
слова Премудрого підтверджуютьр ту велику істину,що тут для нас з вами, в
земному житті ,на все є свій час: час плакати і час веселитися,час народжувати і час помирати,час руйнувати і час будувати,час
ненавидіти і час любити.Особливим часом для християнів є Великий піст.Він
установлений Святою Церквою для того,щоб ми втілили свої духовні цінності в
реальність.Цей час перед Пасхою ми повинні посвятити своїй душі.Взагалі то,про
свою душу,ми повинні дбати на протязі всього року,але наш побут так сильно
затягує нас в цей коловорот життя своїми турботами,що для душі не залишається і
часу.
Піст являється тим часом,коли ми повинні зупинитися і подумати,про свою душу,її справи,заглянути
в неї і побачити свою неміч і нашу віддаленість від Бога через наші гріхи.Людина
–це не душа і не тіло,а душа і тіло.Вони тісно взаємопов’язані між собою,і не
тільки взаємопов’язані,але і взаємодіють одне на одного.Знаючи цю взаємодію,Церква
рекомендує християнам і не тільки їм,а всім людям,на певний час обмеження в їжі
і поведінці,які повинні допомогти тримати тіло в підпорядкуванні розуму,а не
навпаки.Ми в повсякденних життєвих турботах,часом і не помічаємо,як їжа,різні
проблеми,турботи про тіло,перетворюються в закони,які починають нами
керувати.Ми забуваємо,що на першому місці повинна бути душа.
Вступаючи
в святий Великий піст стараймося добре усвідомити :що піст не дієта,а очищення
душі і укріпленні у вірі.Стримання у їжі тоді Богові миле і приємне,коли ми
одночасно утримуємося від гріхів і будемо робити добро.В період Великого посту
ми повинні миритися з ворогуючим,позбутися поганих звичок,а не скидати зайву
вагу чи зберегти фігуру.Якщо ми не
будемо молитися,не будемо ходити до церкви,то обмеження в їжі –це даремна трата
часу.
Історія
Христової Церкви з досвіду святих угодників Божих підтверджує,що піст корисний як для тіла ,так і для душі.Адже він покращує
здоровя,просвітлює розум,зміцнює волю.Через піст ми заслуговуємо на прощення
гріхів,вислухання наших молитов,отримання надзвичайних ласк Божих.Постити ми
повинні в духовній смиренності,пам’ятаючи,що піст-це між нами і Богом,а не нами і людьми. Христос навчив нас,як треба постити:»А
як постите,то не будьте сумні,як лицеміри:вони потьмарюють обличчя свої,щоб
показати людям,що постять вони.Ти коли постиш,намасти голову твою і вмий
обличчя твоє,щоб не показувати людям,що ти постиш,а Отцю твоєму,-Який у тайні;і
Отець твій,який бачить таємне,воздасть тобі явно.(Мф.6,16).
Особливо
треба пам’ятати при всьому, що піст повинен бути розумним.Бо тільки розумний
піст зміцнює наше здоровя,позитивно впливає на наш розум,зміцнює нашу волю
і продовжує життя.Піст часто називають «духовною
весною»,другими словами, часом відродження душі
і наближення людини до Бога.Стараймося провести час Великого посту з
користю для своїх душ і тіл,тобто поститися і духовно і тілесно.Очищуючи своє
тіло стриманістю,стараймося очистити і свою душу молитвою покаяння,щоб придбати
християнські чесноти і любов до ближнього.В цьому буде піст приємний Богу,а це
значить,що для нас спасаючий.Амінь. Рожнятівський декан,митр.прот.Михаїл Михасюк.
|