Одного разу батько пізно ввечері повернувся з роботи, як завжди втомлений, і побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син. 

— Тату, а можна щось запитати?

— Звичайно, що трапилося, синку?

— Тату, а яка в тебе зарплатня?

— Це не твоя справа! — обурився батько  — і потім, навіщо тобі це знати?

— Ну, татку, скажи будь ласка, скільки отримуєш за годину?

— Ну, десь 30 гривень  А що?

— Тату, — син подивився на нього знизу дуже серйозними очима  — тату, можеш мені позичити 20?

— Так  ти запитував  тільки для  того, щоб я  тобі дав  грошей на якусь  іграшку? — обурився батько   — негайно йди до себе в кімнату й лягай спати! Хіба можна бути таким егоїстом! я працюю цілий день, а ти так нахабно себе поводиш!

      Малюк тихенько пішов до себе  А батько трохи заспокоївся й почав міркуватти: може йому й справді потрібно купити щось важливе  Грець з ними, тими 20 гривнями, він же ще ніколи не просив у мене

грошей!

—Ти ще не спиш, синку? — запитав батько 

—Ні, татку. 

— Я, мабуть, занадто суворово повівся  У мене був важкий день  Вибач мені  ось візьми гроші, які

ти просив. 

Хлопчик підхопися й посміхнувся. 

— Ой, дякую тобі, татку! 

Потім заліз під подушку й витягнув звідти ще декілька зім’ятих банкнот  батько, побачивши, що

в сина вже є гроші, обурився: «навіщо ти просив гроші, коли в тебе вже є?»

А малюк склав усі гроші разом, перерахував купюри

— Тепер мені точно вистачить! татку, тут рівно 30 гривень! Можна я куплю годину твого часу? Будь 

ласка, прийди завтра з роботи раніше, я так хочу, щоб ти повечеряв разом з нами  і погрався зі мною!