Проживала сім”я. Жили душа в душу, господарка, два синочка, в хаті мир, любов і злагода. Здається, що ще треба для повного щастя. Проходили рік за роком, діти підростали, і як кажуть в народі, малі діти малий клопіт, великі діти- великий клопіт. До цієї родини прийшов клопіт. Сім”я почала розпадатися. З хати іде молодший син. Сімейний мир був нарушений, до хати прийшли суперечки. Без сварки і суперечки ніхто не йде з хати. Хіба це не правда? Якщо в сімї все добре, все в порядку-то чого ділитися. Молодший син вирішив відокремитися від батька. З притчі бачимо, що і між братами не було миру, тому що, коли вернувся молодший брат, старший  не захотів прийти  на сімейне свято. Коли таке стається, то ми всі запитуємо себе «хто винуватий?». Святе Письмо навчає нас,що ми не повинні шукати винуватого,х то правий, хто ні; а треба шукати гріх, який спричинив цю біду. Премудрий нас навчає, що «правота губить нас». І це правда, бо в кожного своя «правда», і ця» правда» приводить до розпаду  сімей. В даному випадку це був гріх непослуху до батька. Непослух завжди карається. Дехто може із власного досвіду це підтвердити.

В сучасному суспільстві все частіше говорять про проблему батьків і дітей. Апостол Павло,ще 2000 років тому назад навчав: «Знай же ти це,що останніми днями настануть тяжкі часи.Будуть бо люди тоді…батькам не слухняні»(Тим.4.1-2). Старші люди можуть підтвердити, що вони ніколи не дозволяли говорити  з своїми батьками, як тепер говорять діти з своїми. До цього спричиняються і ЗМІ, де відкрито діти осуджують своїх батьків. Бачимо і можливості різні, які мають діти. Це різниця і в побуті, в одязі, в матеріальних можливостях. А скільки зла , цьому відношенню приносять заробітчани. Діти виростають без батька і матері. Їх виховує вулиця, без контролю діти часто стають на шлях алкоголізму, наркоманії, злочинності. Через декілька років батьки повертаються додому, а того дому нема, сімя розпалася. Як каже Святе Письмо, збудуєш хату,а  жити не будеш, гроші є, а радості життя не має. Тому батьки повинні пантрувати своїх дітей, вчити Закону Божого, щоб діти знали, що єдина заповідь з обітницею: «Шануй отця і матір, добре тобі буде і довго житимеш на землі». Від пошанівку  і слухняності своїм батькам залежить добре, довге і щасливе життя дітей. Амінь.