ПРОПОВІДЬ ПРО ПОКАЯННЯ Ми з вами, дорогі брати і сестри, розпочали Великий піст, упродовж якого обов'язком кожного християнина є приступити до Святої Сповіді та Святого Причастя. Спробую пояснити, що таке Таїнство Покаяння і хто відпускає гріхи при сповіді. Свята Христова церква навчає: "Покаяння – це Таїнство, в якому той, хто щиро кається перед Богом, сповідає свої гріхи перед священиком і через видиме прощення гріхів від священика невидимо одержує прощення від самого Ісуса Христа”. Ще повніше можна зрозуміти Таїнство Покаяння, коли усвідомити слова молитви, яку священик читає над християнином після сповіді: "Господь і Бог наш Ісус Христос, благодаттю і милосердям свого чоловіколюбства, нехай простить тобі, чадо (ім'я), всі гріхи твої: і я недостойний ієрей, владою Його, мені даною, прощаю і розрішаю тебе від усіх гріхів Твоїх, в ім'я Отця, й Сина, і Святого Духа. Амінь”. Із цієї молитви стає зрозуміло, що відпускає духівник гріхи владою, даною від Господа, в ім'я Пресвятої Тройці.Виникає питання, чи справді Спаситель наділив владою відпускати гріхи своїх учнів? Відповідь знаходимо у Святому Письмі: "Прийміть Духа Святого! Кому гріхи простите, – простяться їм, а кому затримаєте, – то затримаються!» (Ін. 20, 22-23). "Поправді кажу вам: що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі” (Мф. 18, 18). Цю владу Господь надав апостолам, а через них і їх наступникам – архієреям, а далі священикам.Покаяння дане людям від Бога, як засіб виправляти свої помилки й провини перед Ним. Ще в Старому Завіті знаходимо багато прикладів покаяння. Наприклад, каялися царі Давид, Єзекія, Манасія та інші. Усі пророки, яких посилав Господь, закликали до покаяння. Особливим проповідником покаяння був Святий Іоан Предтеча: "Виступив був так Іоан, що в пустині хрестив та проповідував хрещення на покаяння – для прощення гріхів. І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої” (Мк. 1, 4-5). Сам Господь наш Ісус Христос почав свою проповідь словами: "Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне” (Мф. 4, 17).Покаяння потребує кожна людина, яка живе на землі. Не соромлячись відкривати перед Богом свої серця, осудити себе перед своєю совістю, постановити і мати твердий намір не повторювати гріхів – тільки це може принести нам полегшення та прощення усіх наших провин перед Богом. Всі ми повинні розуміти, що сповідь – це духовне лікування. А священик при сповіді – скоріше лікар, аніж суддя.Зрозуміймо, що гріх – це бунт проти самого Бога, це спротивлення Його святій волі, це знак не достатку любові. Живучи в гріхах, ми добровільно переходимо на бік диявола і віддаляємось від Бога. Гріх, звичайно, не зменшує величності і всемогутності Божої, але наносить ущерб Його славі. Адже людина сотворена за образом і подобою Божою і, будучи вінцем Його творіння, як досконала істота, повинна підкорятися своєму сотворителю і виконувати Його волю.Надзвичайно помиляються ті, котрі вважають, що вони без гріха і що їм не потрібне покаяння. Таким "праведникам” Іоан Богослов у своєму першому посланні говорить: "Коли ж кажемо, що не маємо гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди! Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити та очистити нас від неправди всілякої. А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!” (1 Ін. 1, 8-10).Дорогі брати і сестри! Свята Церква, як любляча мати у ці дні Великого посту закликає всіх до покаяння. У храмах нас очікує не якийсь суворий суддя, який хоче насварити й покарати, а добрий, люблячий, всепрощаючий Батько – Отець Небесний. Нас чекає Син Божий, який з любові до нас став людиною, взяв на себе наші гріхи, важкий хрест, одягнув багряницю, а голову увінчав терновим вінцем. Схиливши голову на голгофському хресті, він благає нас: "Прийдіть до Мене усі струджені і обтяжені, – і я Вас заспокою!” (Мф. 11, 28). Він прагне зворушити і пом'якшити наші закам'янілі в гріхах серця, простити нам гріхи і зробити достойними синами та дочками Царства Божого. Тож почуймо Його голос і повертаймось із країни зла, ненависті, ворожнечі у країну добра, любові, миру і милосердя Божого. Із щирим розкаянням спішімо до Нього і просімо прощення так, як просили грішний митар, блудниця, розбійник, і Спаситель, побачивши нашу віру, наше щире, із глибини серця, покаяння, обов'язково простить. Він промовить своїм тихим, лагідним голосом: "Прощаються тобі гріхи!”... "Твоя віра спасла тебе, – іди з миром собі!” (Лк. 7, 48,50). Свящ. Іван Голуб Рекомендуємо відвідатиЗвернення до ієрархії, духовенства та віруючихУкраїнської Православної Церкви Київського Патріархату Офіційний сайт Львівсько-Сокальської Єпархії УПЦ КП
