Одного разу учень сказав своєму учителю:

             Скоро наступить Святий вечір. Для кожного з нас це ще й згадка про дитинство. Радісні і приємні спогади. Згадується як ми в дитинстві всі очікували того благословенного дня. Таке було нетерпіння, щоб скоріше прийшло свято. Може тому, що переживали нестатки. А на свята старались накрити стіл і це всіх вабило. На першому місці очікувалась вечеря. Бо бідність, їсти завжди хотілося. Люди бідували, не знали достатку. Виявлялось разом з тим і терпіння. Бо ми знали, що того чи іншого не має і батьки не можуть нам чогось дати. Виховувались в послуху і стриманості і це виховувало моральні якості поведінки. Росли так цілі покоління і треба сказати що це нам не завадило. Суспільство було морально загартоване

За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір'ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня.

В ім’я Отця, Сина і Святого Духа! Господь дав нам прожити до кінця ще один рік нашого життя, і ми вступили в цей Новий Рік, проголошуючи нашу віру не тільки в Бога взагалі, але в те, що ми віримо в це Царство Боже, яке повинне прийти — спочатку непримітним чином у наші душі, а потім, через нас, і незвичайним, славним, переможним чином для всього світу. Перші слова молебню, який ми щойно співали, це слова:  "Благословенне Царство Отця і Сина і Святого Духа”.

                                                   МОЛЕБЕНЬ НА ПОЧАТОК НОВОГО РОКУ.